ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ
Назва виховної системи:
«Формування життєвої компетентності та становлення
індивідуально-особистісної життєтворчості в умовах сучасної школи»
Вступ
«Моє заповітне бажання – передати тобі ту життєву
мудрість, яку називають умінням жити.»
(В.О.Сухомлинський, з листа до доньки)
Початок ХХІ століття означений
складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, здатного
не лише дати адекватну оцінку неодно-значним трансформаційним процесам, а й
зазирнути в майбутнє. Триває болі-сний процес переоцінки цінностей, долання
усталених стереотипів, які зава-жають по-новому подивитись на проблеми
становлення людини як суб’єкта життєтворчості, спроможної виробити свій
життєвий проект, відповідально ставитись до життя. Педагогіка стоїть перед
дилемою: або вона й далі розви-ватиметься в руслі традиційних понять, підходів
до дитини як об’єкта впли-вів, абсолютизації розумового розвитку, недооцінки
духовного становлення й саморозвитку дитини, тим самим вичерпавши свій життєздатний
потенціал, або наповнить новим життєтворчим, культуро творчим, духовним змістом
навчання і виховання, таким чином продекламувавши, що головне для неї – дитина
з її радощами й болями, злетами і драмами, інтересами, потребами, з її
напруженим духовним світом.
Сьогодні як ніколи гостро стоїть
завдання осмислення і пізнання буття, створення нової філософії освіти,
відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого досвіду. На цій
основі повинна формуватись нова педа-гогіка – педагогіка компетентної,
відповідальної людини.
Я
працюю вчителем 25-й рік. Професію педагога обрала за покликанням серця.
За ці роки займала посади педагога-організатора, вчителя німецької мови,
російської мови, зарубіжної літератури, соціального педагога, заступника
директора школи з виховної роботи. За роки роботи в школі я двічи випускала класи. Зараз я
класний керівник 6-А класу
Компоненти
структури
Орієнтаційно-цільовий
компонент ( стратегічна ціль (державна стратегія виховної
політики, генеральна мета виховання; етапи становлення та розвитку виховної
системи; конкретизація цілей виховання відповідно етапів виховання, місце і
роль класу у виховному просторі освітнього закладу)
Основна мета
виховання :
формування і розвиток високоінтелектуально свідомої особистості з
громадянською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в сучасному
життєвому просторі.
Основними
напрямками моєї виховної роботи є розвиток в учнів ключових компетенцій :
· життєтворча
компетенція;
· життєздатна компеткнція;
· компетенція
вчитися;
· соціальна
компетенція;
· інформаційна
компетенція;
· професійна
компетенція;
-
політико-правова
компетенція.
Цілі і
задачі моєї виховної системи:
· допомогти кожній дитині усвідомити сенс свого життя;
· визначити своє життєве кредо;
· формувати
ціннісне ставлення до свого здоров’я;
· формувати
активне ставлення до суспільного життя;
· вчити
приймати та реалізувати життєво важливі рішення.
· розвивати лідерські якості дитини
Я можу виділити такі етапи виховної
системи класу:
- Проектування ( становлення колективу класу та
правил життя у колективі, проведення
діагностики навчально-виховного процесу )
-
Становлення
(кожен займає своє місце)
-
Розвитку та
функціонування ( затвердження напрямків роботи з колективом, розвиток найкращих
якостей учнів, постійна
діяльність колектива)
Наш клас
займає важливу роль і місце у виховному просторі школи, тому що мої
учні активні, відповідальні, ініціативні,
та є активними членами шкільного самоврядування
Гносеологічно-аксіологічний (змістовий)
компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію
завдань у контексті педагогічної проблеми, над якою працюю)
Школа повинна допомогти дитині
вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити
самостійно вирішувати життєві проблеми. Компетентністний підхід покликаний
подолати прірву між освітою і вимогами життя.
Класний керівник – більш ніж
просто вчитель, це людина , яка вміє знаходити індивідуальний підхід до кожного
учня і користуватися цим при створенні здорової атмосфери в колективі і
становлення кожного учня як особистості.
Тож я завжди намагаюсь знайти
індивідуальний підхід до кожного
учня шляхом залучення кожного з них в проектну діяльність, де кожен получає
своє завдання, і він розуміє, що його діяльність важлива. Працюючи
у шкільних та класних проектах, мої учні
розвивають у себе активну життєву
позицію тому,
що ці
проекти - актуальні та важливі для нашого
суспільства. Наприклад «Дерево корисних
справ», « Якщо не
я , тоді хто», «Моя ранкова гімнастика», «Збережемо
нашу планету»(збір використаних батарейок, кришок, використаного паперу) та інші. Приймавши участь
у різних тренінгах, діти навчаються бути лідерами.
Основні
орієнтири моєї виховної роботи є
виховання у учнів таких суспільно значущих
цінностей, як:
Ø відношення до родини та до людей;
Ø відношення до себе;
Ø відношення до природи;
Ø відношення до мистецтва;
Ø відношення до своєї країни;
-
свобода вибору;
-
проектна
діяльність учнів;
Ø А також
робота з батьками
Ø Та
індивідуальна робота з учнями
Організаційно-педагогічний компонент
Розвиток творчої ініціативи,
активності особистості відбувається тоді, коли класний керівник і вихованець
діють разом, об’єднуючись спільною метою, спільними життєвими турботами, та
будують свої відносини на основі співробітництва і довіри. Тому я
намагаюсь вести своє керівництво тактовніше і гнучкіше, допомагаю школярам
знаходити потрібні, корисні заняття до душі, організовувати позаурочний час,
дозвілля, сприяти самовихованню. Можна
сказати, що вся система моєї виховної роботи спрямована на те, щоб без фізичних
і психічних перевантажень вихованців, на основі позитивних емоцій,
оптимістичного ставлення до життя, виховати високоморальну, високодуховну
особистість, допомогти їй реалізувати себе як індивідуальність, навчити
виробляти свою активну позицію в житті,
пізнати і зрозуміти себе і оточуючих, бути здатною до самореалізації,
самовираження, самоорганізації.
Успішно діє в класному колективі учнівське
самоврядування. Кожен відділ відповідально відноситься до своїх обов’язків.
Актив класу формується за спільним вибором учнів і змінюється щороку,
іноді не повним складом .
На класних
зборах заслуховуємо інформацію про роботу відділів і плануємо роботу надалі .
Для забезпечення комфортного перебування вихованців у школі, з метою підвищення
їхніх навчальних досягнень та успішної адаптації в колективі тісно співпрацюю з
психологом та соціальним педагогом,
адміністрацією, учителями-предметниками.
Важливою ланкою у системі виховної роботи є взаємодія
з батьками учнів. Переконана в тому, що єдність виховних впливів закладу освіти
і сім’ї не лише гарантує розумну спрямованість виховного процесу, але й
збільшує його силу, його можливості. Завдяки системній роботі з батьками, їхній
активній участі у навчально-виховній діяльності, соціально-педагогічній роботі,
психолого-педагогічній просвіті, спостерігається продуктивна, цілеспрямована
співпраця, взаємна доброзичливість і повага. Батьки учнів – це активні учасники
процесу виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості дитини.
Для роботи з батьками
використовую різні форми співпраці: батьківський лекторій, поради
батькам, спільна діяльність у творчих
об'єднаннях різної спрямованості, родинні свята, екскурсійні поїздки, допомога
в зміцненні матеріально-технічної бази школи, участь батьків в роботі ради школи,
батьківського комітету школи, творчий звіт роботи учнівського
самоврядування класу перед батьками.
Я впевнена , що виховувати дітей потрібно тільки через
любов до кожного.
Практично-діяльнісний компонент.
В рамках роботи над темою «Формування життєвої компетентності та
становлення індивідуально-особистісної життєтворчості в умовах сучасної школи»
разом з творчою групою вчителів мною була розроблена програма спецкурсу
«Сходинками мудрості». Зміст програми відображає основні напрями розвитку
життєвої компетентності учнів. І ось уже другий рік я працюю зі своїми учнями
за цим спецкурсом.
Програма спецкурсу «Сходинки мудрості» - 5 клас (17 годин)
І. Життєтворча
компетенція («Щоб пізнати світ, треба спочатку пізнати себе»)
1. Пізнай себе.
2. Краса душі.
3. Покірливий характер.
4. Схожість і відмінність наших «Я»
ІІ. Життєздатна
компетенція (Потрібно підтримувати здоров’я тіла, щоб зберегти здоров’я духу»)
5. Життя і здоров’я людини.
6. Життєвий ритм.
ІІІ.
Компетенція вчитися («Вік живи – вік учись»)
7. Що таке учень.
8. Професія учень.
9. Воля і працелюбність.
IV. Соціальна компетенція («Жити – людям служити»)
10. Безкорислива дружба.
11. Турбота про інших.
12. Уміння не заздрити.
V. Політико-правова компетенція («Хто відхиляє вухо своє від слухання закону,
для того і молитва мерзота»)
13. Конвенція про права дитини.
14. Як захистити себе (тренінг)
VI. Інформаційна компетенція («Життя дуже коротке, щоб витрачатися на
суперечки»)
15. Взаємовідносини «Я» серед людей.
16. Увага.
VII. Професійна компетенція («Воля і праця людини творять чудеса»)
17. Дорогою праці.
Програма спецкурсу «Сходинки мудрості» - 6 клас (17 годин)
І. Життєтворча
компетенція («Не мрій витаючи у хмарах, а перетворюй мрію на реальність»)
1. Постав мету.
2. Воля і самотність.
3. Крила мрії.
4. Прагнення до вдосконалення.
ІІ. Життєздатна
компетенція («Посієш вчинок – пожнеш
звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю»)
5. Дисципліна – це добре чи погано?
6. Формування звичок.
ІІІ.
Компетенція вчитися («Розумна людина не та що багато знає, а та хто знає самого
себе»)
7. Самопланування в навчанні.
8. Самоорганізація, самореалізація.
9. Самоконтроль.
IV. Соціальна компетенція («Розділити горе може кожен, порадіти успіхам іншого
може тільки справжній друг»)
10. Як знайти друга. Який він, справжній друг?
11. Уміння прощати.
12. Правила співчуття.
V. Політико-правова компетенція («Правилу слідуй наполегливо, щоб словам було
тісно, а думкам – просторо»)
13. Що таке правила?
14. Навіщо видаються закони?
VI. Інформаційна компетенція («Для успіху в житті культура спілкування з людьми
набагато важливіша, ніж володіння талантом»)
15. Уміння спілкуватися.
16. Дайте волю своїй уяві.
VII. Професійна компетенція («Праця завжди була і залишається підставою
людського життя і культури»)
17. Світ та історія професій.
Виховна діяльність класного
керівника є важливою і відповідальною, тому намагаюсь проводити виховні години
в атмосфері добра, взаємодопомоги, взаємоповаги, доброзичливості,
толерантності.
У роботі з вихованцями застосовую
активні та інтерактивні методи виховання, технологію педагогічної підтримки та
партнерства, що дає позитивні результати, бесіди на морально – етичні теми,
тренінги, тестування, вікторини, усні журнали, ділові ігри, «метод проектів».
При цьому враховую психічні та фізіологічні особливості своїх учнів. Тренінгові
заняття, проектні технології створюють унікальні передумови для розвитку
ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулюють їхню природну
допитливість й творчий розвиток.
Давно у своїй практиці я застосовую проектні технології.
Цей метод розвиває пам'ять, мислення, увагу, допомагає розвинути творчі здібності
учнів. «Осінній марафон», «Дерево корисних справ», «Музеї мого міста», «День Довкілля», «Моя ранкова
гімнастика», «Стіна пропозицій», «Ветеран живе поруч» - над такою тематикою проектів
працювала разом з учнями.
Діагностико-результативний
компонент
Діагностико-результативний
компонент включає в себе елементи ефективності
виховної системи та методи і форми вивчення
її результативності:
· Вихованість учнів
· Сформованість
колективу
· Участь в
конкурсах, олімпіадах, змаганнях
· Стосунки
колективу з іншими класами
· Місце класу
в загальношкільному середовищу
У практиці виховної роботи з класним колективом на певному етапі діагностичної роботи
використовую поради та пам’ятки з самовиховання
та самоосвіти. Свої міркування записую у спецальний зошит «Психолого-педагогічних спостережень за
учнями».
Опрацьовую анкети і різні методики, і після цього
добре знаю інтереси кожного учня. За допомогою анкет збираю відомості про дітей
та їх батьків, дізнаюсь про здоров’я , нахили та уподобання учнів. Це допомагає
мені вибирати теми для класних годин, планувати виховну роботу в класі.
Для вивчення учнів класу я використовую такі діагностики:
o Спостереження
o Метод опитування
o Бесіди
o Анкетування
o Аналіз документів
o Тести
Структурно-функціональна чи
організаційно-педагогічна модель системи
Велику роль у розвитку особистості
відіграє створення такої моделі виховної системи класу, коли кожний
учасник навчально – виховного процесу має можливість реалізувати свої здібності
і таланти.
При
моделюванні виховної системи в класі я спиралася на загальні ознаки трактування
поняття «виховання» (Виховання – цілеспрямована дія на вихованця,
що носить соціальну спрямованість; створення умов для засвоєння дитиною певних
норм стосунків; освоєння людиною комплексу соціальних норм) і на добре вже
відому гуманістичну виховну систему – систему В. А. Караковського.
Організація виховного процесу в класі базується на наступних принципах:
·
Вивчення
вікових і індивідуальних особливостей учнів, міжособистісних відносин.
·
Орієнтація
на рівень розвитку, соціальний досвід і потреби окремого учня, індивідуальне
стимулювання.
·
Створення
ситуації успіху.
·
Індивідуальна
і колективна робота по залученню учнів в діяльність.
·
Створення
середовища, що формує терпимість до чужої думки.
·
Виховування
поваги до прав інших людей, людської гідності.
·
Розвиток в
кожній дитині самостійності, ініціативності, відповідальності, творчості.
Виховна система класу і школи нероздільні і
взаємодоповнюючі, тому в нашій школі вони мають три спільні компоненти в своїй основі: це - організація роботи учнівського самоврядування,
вибір та реалізація колективних творчих справ, родинно-педагогічна підтримка.
